Війна застала мене вдома. Місяць я просидів у підвалі з родиною та сусідами. Замість ліжок у нас були лавки. Це були страшні дні і ночі. Обстріли міста тривали постійно. Через деякий час всі почали роз’їжджатись. Я евакуювався автобусом. 

Моє майно у Сєвєродонецьку зруйновне. Будинок моєї сестри згорів. Зараз я сподіваюсь лише не завершення війни. Хочу повернутись до мирного життя.