«Молодший син потрапив на мосту під обстріл і загинув»

Олександр Златьєв називає себе виселенцем, адже він був змушений виїхати зі свого будинку, з рідного селища, коли прийшла війна. За час конфлікту він поховав дружину і старшого сина.

Я працював в ЖКГ, на сміттєвозі. 18 липня 2014 року приїхав у двір, де стояли дві чотириповерхівки, і бачив, як прилетіло штук п'ять снарядів. Якби метрів на десять лівіше, якраз би кут будинку вилетів. Це я все пам'ятаю добре.

Молодший син потрапив на мосту під обстріл і загинув, а в 2018 році дружина померла у мене на руках. Це було найстрашніше. Залишилися дочка і середній син. Ось така в мене втрата, спершу син, а потім дружина.

Я переїхав до Первомайського і не вважаю себе переселенцем, я виселенець. Мене просто виселили. У Пісках у мене був свій будинок, все в будинку робив сам: газ, воду. У мене там були брат і кум, ми завжди один одному допомагали. А зараз навіть сам не знаю, як живу.

Отримував тут допомогу від Ріната Ахметова, продукти і хімію. В основному він нам допомагав.

Є у мене одна мрія - повернутися в свій будинок в Піски, щоб там було все на місці. Більше мені нічого не треба.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/