Наша родина мешкала у місті Харків на початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Ми були вимушені дуже тривалий час перебувати за межами нашої домівки, бо наш багатоквартирний будинок постраждав. Зараз ми повернулися до Харкова. Мій старший син Ярослав дуже мріє стати блогером, і взагалі його дуже цікавить саме ця тема.

Перший день... Це було так очікувано, та одночасно шокував масштаб усіх подій.

Ми максимально намагалися віддати речі нужденним, бо зрозуміли, що вони абсолютно не мають значення. Також на районі ми збираємо допомогу для військових, які опинилися у шпиталях міста Харкова.

Коли виїжджали, мали лише дві сумки і обмежені кошти. Враховуючи високу вартість оренди у західній Україні, ми вирішили просто повернутися додому.

Мені допомагають мої діти не опускати руки. Я хочу для них кращого майбутнього.