Я живу на пенсію одна. Діти виїхали в Польщу. Коли почалась війна, в селі не стало світла, води та газу. Було дуже важко. 

Після обстрілу стіна у моєму будинку зруйнувалась, тож я переїхала до будинку дітей у Білозерське. Іноді я їздила до рідного села. Бачила, що моя хатинка зруйнована. 

Я шокована, що Росія на нас напала. Руйнуються міста. Багато людей загинуло. Це жахливо. 

До мене у гості приїжджає онук, який навчається у Полтаві. Це моя єдина радість. Сподіваюсь, що скоро війна закінчиться.