Я жила в Бахмуті, виготовляла та продавала м’які іграшки. В перший день війни почула вибухи. Поряд були прильоти снарядів, було дуже страшно. Я мала надію, що не буде такого масштабного конфлікту.

Війна – це жахливо. Щодня чекала, що Бахмут утримають.

Я виїхала спочатку в Ужгород, там я жила в школі. Потім мене запросили в Черкаси. Це була просто знайома родина, я їм дуже вдячна за допомогу. У Черкасах я продовжую свою справу, створила спільноту ВПО з виготовлення м’яких іграшок. 

Я була шокована, коли дивилась відео, як знищають Бахмут. Мій будинок згорів, зараз від нього нічого не залишилось.