Хто не пережив обстріли, той ніколи не зрозуміє цього страху і жаху. Після окупації Берислава я залишалась вдома.  Щоночі рахувала хвилини до прильотів снарядів і бомб. Я не знала, чи доживу до ранку. Мої сусіди загинули всією родиною після влучання снаряда в будинок. 

Три місяці у місті не було води й світла. У чергах за водою я стояла по чотири години. Після прильоту авіабомби поряд з будинком ми з чоловіком виїхали. Я вимушена долати стрес, бо мій чоловік хворіє, і допомогти йому нікому. Я дуже хочу, аби війна закінчилась і я змогла відновити будинок.