Дмитро пише про те, що сталося з його будинком і школою, де він навчався. Він описує величезну руйнівну силу атак та зазначає, що місто Маріуполь фактично перестало існувати, – російська агресія завдала великої шкоди.
Про Маріуполь. Мої батьки змогли виїхати і я почув, що там відбувається, з перших рук. Міста де-факто не існує. Русня розбомбила мій будинок, школу, університет, двори, в яких ми грали в дитинстві. Мій будинок (200 квартир) повністю вигорів. Навіть дерева, по яких я лазив, зрубали на дрова, щоб готувати їжу. Повірте, ми всі поки що не можемо уявити, що сталося з містом, але настане час і всі це побачать на фото і відео — міста тупо немає, там немає чого відновлювати. Русня розбомбила і зруйнувала все.
Проте там все ще залишається 300 тисяч людей — без їжі та води.
І зараз абсолютно очевидно, що мета Путіна — організувати в Маріуполі голод, щоб посилити свою позицію на перемовинах. Їм плювати на людей, нам ні. Все логічно.
За останні два тижні я дав під сотню коментарів про Маріуполь для BBC, CNN, MSNBC, ABC, Fox, WSJ, Times та ще десятка видань.
Майже в кожному коментарі я говорив, що тут і зараз ми вирішуємо, в якому переліку буде Маріуполь — там, де відбудовані Варшава та Дрезден, чи як місце нового голодомору, в одному переліку з Треблінкою та Аушвіцем.
Вже ніхто не сперечається, що Росія має пройти процес денацифікації.
Зрозуміло, ми побудуємо нове місто — і неважливо, скільки часу і грошей на це піде.
Проте, ми маємо залишити хоча б один зруйнований район Маріуполя, де русня для повернення громадянських прав буде зобов’язана провести взимку три тижні без тепла, електрики, води, газу, мобільного зв’язку і їжі.
Ми люди гуманні та економні — бомбити не будемо. Проблему тих, хто намагатиметься втекти, вирішать заміновані поля.