У голосі Алли — сила і біль. Вона каже коротко й просто: брат загинув. Уже два роки, як його немає, але пам’ять про нього живе в кожному її слові. Олександр загинув  біля села Спірне, Донецької області. Спершу він волонтерив у Києві: вони з друзями зварювали «їжаки» й буржуйки для фронту. Потім приєднався до лав ЗСУ.  Пані Алла каже: "Віддав життя, щоб інші жили!"

Для Алли допомога армії стала щоденною внутрішньою потребою. Уже три місяці вона плете маскувальні сітки. «Це потрібно хлопцям», — каже вона. Волонтерка з Курного мріє про одне: щоб війна закінчилася. Щоб троє її дітей не знали страху. Хоче повернення всіх захисників живими й здоровими.