До війни я мешкала у Пологівському районі. Росіяни зайшли у село у перші дні війни. Не стало світла та води. У селі не було харчів через закриті магазини. Окупанти не пропускали машини з продуктами, тому доводилось харчуватись із запасів. З донькою я прожила місяць у погребі.
Село дуже бомбили. Коли у дитини сталась істерика, я вирішила виїжджати. Взяла одну сумку та виїхала з батьком.
Зараз я живу у Запоріжжі. Дитина відвідує психолога через загострення морального стану. Сподіваюсь, що скоро настане мир, і діти не страждатимуть.