Юрій бачив, як росіяни в Маріуполі розстрілювали мирних мешканців і знищували їх будинки

Я з Маріуполя. Там народився, виріс і працював. Коли розпочалася війна, пішов добровольцем до Маріупольського батальйону ТРО, захищав місто. 2 серпня 2022 року я звільнився зі збройних сил за віком. Зараз знаходжуся в Тернополі, викладаю захист України в Тернопільському технічному коледжі. Живемо, боремося, надаємо допомогу військовим. Є в Тернополі Центр ЯМаріуполь. Всі ковдри, постільну білизну, мильно-пральне приладдя, які в нас залишились, ми віддали ЗСУ. Продовжуємо допомагати, як можемо. 

З Маріуполя дуже багато машин виїздило 15 березня, і я разом із батьками моєї дружини виїздив через Мелекине й Токмак на Запоріжжя. Тоді ще не дуже активний був пошук бійців Збройних сил України з боку росіян, тому нас перевірили, подивилися, що мені вже 60 років, тестю – 90, тому ми пройшли перевірку і виїхали. На наступний день, 16 березня, колону обстріляли з «Градів», потім дитячу колону обстріляли з кулеметів. Ми виїхали ще до цього.

Шокувало відношення росіян до мирних жителів мого рідного міста. Танки виходили на пряму наводку і тупо били по багатоповерхівках. 

Кожен день із шостої до восьмої години ранку міномети працювали саме по цивільних будинках, по багатоповерхівках. Хоча вони знали наші позиції, в них спостерігачі були.  

Вони все ж таки ввійшли в місто збоку Володарського. Я подивився, як заїжджав бронетранспортер і розстрілював все живе, що шевелиться, навіть по газетах стріляли. І після цього заходили ці тварі. Жителі знаходилися у підвалах, і якщо ці тварюки знаходили залишки військової форми, то кидали гранати в підвал. Якщо знаходили військову форму, то знищували всіх, хто знаходився в тому приміщенні.

Мене дуже тішить те, що ЗСУ знайшли можливості і сили загнати Чорноморський флот подалі від наших берегів, збили літаки А-50, і зараз знищують активно нафтогазову промисловість, переробні заводи, фабрики, заправки і таке інше. Тобто не буде пального, і російська армія стане.  Мої діти в армії, два роки воюють. Дочка доросла до старшого лейтенанта і отримала дві державні нагороди.