Для моєї сім’ї війна почалась 24 лютого о 4.58 за київським часом. Саме тоді у Бердянську пролунали перші вибухи. Цілий місяць ми провели в окупації, а першого квітня під мінометними обстрілами евакуювалися до Запоріжжя.

Дорогою нашу колону обстрілювали з мінометів. Це був справжній жах! Із Запоріжжя ми вирушили далі, і тимчасово оселились у Білій Церкві. Тут ми відчуваємо відносну безпеку, але син-підліток дуже лякається сирен. В його пам’яті ще свіжі спомини про те, як нас намагались знищити.