Богдан Стефанія, учениця 10 класу КЗ" Роздільнянський міський ліцей №1 Роздільнянської міської ради Одеської області"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Шивцова Олена Вікторівна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Бути українкою – це моя суперсила. Я вважаю, що це більше, ніж лише національна приналежність. Для мене це глибокий духовний зв'язок з історією нашої країни, її культурою та суспільством. У цьому есе я хотіла б розповісти, чому я пишаюся тим, що я українка, і які основні аспекти визначають незламність духу та силу української нації. По-перше, бути українцем – це означає бути героєм, любити свою батьківщину і захищати її . Історія України налічує тисячоліття, і вона сповнена подвигів, страждань і досягнень.

Як громадянка України, я маю можливість пишатися такими іменами, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Ліна Костенко, та багатьма іншими видатними особистостями, які зробили свій величезний внесок у розвиток української культури та мови.

Завдяки національній ідентичності я відчуваю себе частиною людей, які спільно пройшли через численні випробування, проте завжди знаходили сили встати і йти далі. Незламність духу української нації прослідковується не тільки на сторінках підручника історіїі, а, на жаль, і подіях сьогодення.

Початок 2014 року… Мільйони українців вийшли на вулиці, щоб висловити свій протест проти корупції. Це було символом національного єднання та бажання бачити Україну європейською демократичною державою.

Внаслідок агресії Росії, український народ демонструє неймовірну силу духу та відвагу в боротьбі за свою незалежність. Суспільний супротив, героїзм військових і підтримка громади  свідчать про незламність нашої нації та  готовність  жертвувати для захисту своєї країни. Що я роблю заради Перемоги? Я вірю, що кожна людина може зробити свій внесок у розвиток України та зміцнення її позицій у світі. Я популяризую українську культуру та мову, активно навчаюсь та розвиваюся, щоб стати корисним фахівцем та  популяризувати українське. Однак найважливішим є те, що я зберігаю свою національну ідентичність і буду  транслювати її наступним покоління. 

Україна має великий потенціал , я вірю, що розвиток країни залежить від активності та патріотизму її громадян. Я пишаюся своєю національною приналежністю, і завжди готова свої знання, прагнення і можливості вкладати у розвиток України.

Бути українкою – це не просто географічна  приналежність, а  життєве покликання, яке передбачає гордість за свою країну, непохитну віру у її майбутнє і готовність працювати над її розвитком.  Бути українкою - означає мати суперсилу, яка допомагає розвивати розвинену, незалежну, сучасну Україну!