Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Максим Іовенко

"Мій син вибіг із машини, почав кричати, що тут діти. Вони його застрелили"

переглядів: 41

31-річного Максима Іовенка вбили російські окупанти 7 березня 2022 року між селами Мила і Гореничі на Київщині. Спершу вони обстріляли автомобіль чоловіка, що рухався у колоні з іншими цивільними машинами до Києва. Загинула дружина Максима, Ксенія, яка прикрила собою їхнього п'ятирічного сина. Чоловіка ж убили, коли він вийшов з автомобіля з піднятими руками і кричав, що тут діти.

Мій син вибіг із машини, почав кричати, що тут діти. Вони його застрелили…

17 березня 2022 року Максимові мало виповнитися 32 роки. Він народився у Києві. Там зростав, закінчив школу, а згодом – фізико-математичний факультет політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Працював у туристичній агенції, займався авіаперевезеннями по всьому світу. Вільний час приділяв родині, багато уваги віддавав синові. Любив туристичні походи, вів здоровий спосіб життя.

«Він був дуже добрим, спокійним, тихим. Мав багато-багато друзів. Готовий прийти на допомогу в будь-якій ситуації», – розповів батько Максима, Сергій.

Коли почалася повномасштабна війна й російська армія атакувала столицю, Максиму з сімʼєю порадили виїхати на дачу батьків однокласника, що біля села Мила Бучанського району. Однак невдовзі російська армія зайняла Житомирську трасу, зайшла в Ірпінь і Бучу, почалися сильні обстріли, зникло світло. Максим із родиною ховався у підвалі. Магазини поряд уже зачинили. Сімʼя вирішила повертатися до Києва.

7 березня 2022 року десять машин, зокрема і автівка Максима, де були дружина, син і тітка однокласника, виїхали на Житомирську трасу. Рухалися в бік столиці.

«Між селами Мила і Гореничі автівку Максима почали обстрілювати. Невістку одразу вбило – вона прикрила собою внука. Машина заглохла… Мій син вибіг із машини, підняв руки, почав кричати, що тут діти. Вони його застрелили. Є кадри, де це все видно: він вибігає і зразу падає. Потім підбігли окупанти і витягли з машини тітку Максимового однокласника та дитину – мого внука. Повели до ями, хотіли розстріляти… Наталія була поранена у плече, почала кричати. Військові покликали офіцера. Він підійшов і сказав відпустити. Онук дивом залишився живим» – розповів Сергій Іовенко.

У Максим Іовенка залишилися батьки, бабуся і син.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Київська область 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення діти перший день війни Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій