Вперше ми з дітьми тікали від війни у 2014-му, коли декілька разів потрапили під обстріли артилерії. Тоді обидва сини пережили сильний стрес і захворіли на астму. Ми переїхали в неокупований Українськ і почали там будувати своє життя.
І от – знову довелось бігти від обстрілів і окупантів… Зараз ми живемо на Дніпропетровщині в селі, тільки так діти почуваються у безпеці. А у мене – сама пустота в душі. Зовсім не відчуваю життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.