Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Олег Сич

"Ми поховали їх в одній труні"

переглядів: 27

60-річний Олег Сич загинув 12 березня 2022 року на Київщині. Авто, за кермом якого він їхав, російські військові розстріляли з БМП. Поряд загинули невістка Олега Марина і старший онук Тимофій.

Ми поховали їх в одній труні

«Під час повномасштабної війни дружина Марина з дітьми були у моїх батьків. Російські військові базувалися поблизу нашого селища – між Макаровом і Гавронщиною. 12 березня прийшли до рідних додому у Макарові і дали годину на збори. Моя родина і ще троє сусідів сіли в автівки та спробували виїхати через Макарів, але їх не пустили і розвернули на село Липівка», – розповів Ярослав Сич, син Олега.

З Липівки родину теж годинами не випускали. Поки врешті окупанти не приєднали їхнє авто до колони, якій вже кілька днів не давали коридору на виїзд. Тоді всі автівки рушили.

«Між Липівкою і Королівкою колону почали обстрілювати з БМП. Влучили в нашу машину, хоч на ній був напис «Діти» і вона була обвішана білою тканиною. Снаряди поцілили у бак і дах авто. Батько Олег, який був за кермом, загинув одразу. Мама Валентина відчула, як її голова горить. Вона вискочила з машини. Сил, щоби витягнути невістку і старшого онука, вже не мала. Мій молодший син Арсен також зміг вибратися. Він мав поранення в живіт і ногу… Машина загорілася, російські військові накрили все мінометним вогнем. Дружина, старший син і батько згоріли. Моя мама і молодший син усе це бачили», – розповів Ярослав.

Олег Сич народився у селі Троковичі на Житомирщині. Працював на різних підприємствах налагоджувачем тракторів, великої техніки, а також – у компанії, яка встановлювала нафто- і газопроводи. Після того як переніс інсульт, влаштувався у дитячий садок двірником.

«Батько був дуже позитивним і добрим. Любив дітей, онуків. У дитсадку перевдягався і Святим Миколаєм, і козаком – тішив малечу», – розповів Ярослав.

Авто, в якому загинув Олег Сич, місцеві відтягнули на ферму у Королівку. Після звільнення Збройними Силами України Київщини на початку квітня 2022 року Ярослав зміг забрати звідти останки батька, дружини і сина.

«Ми поховали їх в одній труні», – сказав він.

В Олега Сича залишилися дружина, діти й онуки.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Київська область 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення літні люди (60+) діти перший день війни Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій