Я жила та працювала в Краматорську, діти навчались. Після початку війни у місті почались обстріли. Не працювали магазини та аптеки. Товару у місті не було. Мені з дітьми доводилось сидіти у підвалі.

Ракети і снаряди літали постійно. 

Я з родиною виїхала у квітні. Приїхали в Кривий Ріг, а там було багато товару. У мене був шок, тому що в Краматорську не було нічого. Потім ми виїхали у Черкаси. Молодший син навчається дистанційно, старший син навчається у технікумі. Я влаштувалась на роботу, тому що квартири дуже дорогі. Чекаю тільки миру. Дуже хочу додому.