Я зі Слов’янська. За час війни нікуди не виїжджала. Перший день війни я добре пам’ятаю. Прокинулася від вибухів і в новинах побачила виступ президента. 

Спочатку був дефіцит усього, але це не було критично. Зараз усе відновилося, все є. 

Мене шокує все, що відбувається зараз. Мені страшно за синів і взагалі… 

Приємного останнім часом нічого не було, але буде приємно, коли діти повернуться живі і здорові. Двоє моїх синів захищають Батьківщину

Війна сильно вплинула на мою родину. Деякі рідні виїхали, тепер не бачимося. Я щодня стикаюся з психологічними труднощами.

Я бачу своє майбутнє мирним, без війни. Хочеться, щоб усі наші воїни повернулися додому, до своїх сімей, і щоб в Україні був мир.