У квітні 2024 року Ольга залишила Бахмут - з надією, що це лише на кілька місяців, щоб пересидіти найстрашніше. Та додому вона так і не повернулася. Місто, яке війна знищила дощенту, живе тепер лише у снах - батьківська хата, якої вже нема, голоси великої родини, тепло, яке не зітре жоден російський обстріл. Спогади про втрачений дім бережуть незламне відчуття приналежності до місця, що назавжди залишилося в серці.