Історії, які ви нам довірили
До війни Андрій з дружиною і маленьким сином жили у квартирі, за яку сплачували іпотеку. Тепер у вони залишились без житла. Андрій вивіз сім’ю за кордон, а сам залишився в Україні.
24 лютого я був вдома у Маріуполі, а дружина із чотиримісячним сином – у Харкові.
Я зранку зібрався і після обіду виїхав на власному автомобілі на Запоріжжя, потім на Дніпро. Першу ніч ночував у Дніпрі з друзями в одній квартирі. Потім ми з сім’єю вирушили на Черкаси, дружину відвіз на кордон, а сам повернувся у Дніпро.
Від самого початку було зрозуміло, що це не закінчиться одним днем, тому якось мало що шокувало.
Дружина засмутилася, бо у нас квартира була в державній іпотеці, і дитині всього чотири місяці, а нам довелось роз’їхатися й жити окремо.
Зараз я у Львові, для мене головне – працювати, а далі буде видно.
Я гадаю, що десь, можливо, в кінці 2023-го року війна скінчиться – це на мою думку.
Мені хочеться жити в Донецьку, бо там – мої рідні, близькі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
