У Слов’янську дуже гучно з першого дня війни. Пів року у місті не було води, продуктів, газу та світла. Їжу я готувала на багатті. 

Мені дуже шкода людей, які через бойові дії втрачають домівки. Страшно дивитись на руйнування після обстрілів. 

Виїхати з міста я не можу за станом здоров’я. Поки мені допомагають сусіди. Так і виживаю. Сподіваюсь, що настане мир і нам всім стане легше.