Вітаю, мене звати Кіра і мені 6 років, але 11 січня уже виповниться 7.

Я б дуже хотіла святкувати свій день народження, а також новий рік у своєму домі разом зі своїм татом, але через війну я вимушена була поїхати з рідного міста Дружківка, де я народилася. Тато залишився там на роботі - він в мене працює рятівником, а я з мамою проживаю у місті Черкаси. Мені тут дуже подобається! Я пішла до першого класу, в мене з'явилося багато нових друзів.

Миколаю, я мрію, що скоро закінчиться війна і я, як і всі інші дітки, повернуся додому і буду разом із своїми рідними. Я дуже вдячна нашим захисникам, які віддано протистоять ворогу, і вірю, що скоро Україна переможе! Саме це допомагає мені залишатися сильною!

Мені дуже не вистачає поруч моїх друзів із рідного міста, бабусі з дідусем і звісно тата. Але сподіваюся - скоро ми знову побачимось.

Дякую тобі, Миколаю, що ти приносиш дітям подарунки і радуєш нас! Сподіваюся, що наступного року свій подарунок від тебе я знайду під подушкою, коли прокинусь у рідному домі.