Моє село обстрілюють щодня: літають ракети і снаряди. Постійно лунають вибухи. Від небезпеки я виїхала до доньки у Кривий Ріг. Залишила всю худобу, котів і собак. Що з моєю хатою зараз, я не знаю. Мені їх дуже шкода. 

У доньки мені трохи легше морально. Сподіваюсь лише на краще. Дуже хочу, аби закінчилась війна.