Я живу в Краматорську постійно. Після початку війни нікуди не виїжджала. Коли в місті не було води та газу, мені доводилось готувати їжу на багатті. Потім комунікації відновили. Я отримувала гуманітарну допомогу.

Мені допомагали люди, чим могли. Коли потрібні були ліки, привозили з інших міст. 

Зараз я вже знаю, як реагувати на війну. Намагаюсь не хвилюватись. Сподіваюсь, що скоро я буду жити в мирі.