У перший день війни я збиралася на роботу, коли раптом почалися вибухи. Було дуже страшно.

За час війни зіткнулася з нестачею їжі та медикаментів. Війна — це страшно, і іноді здається, що виходу немає.

Я виїжджала з міста, намагалася знайти безпечне місце, але потім повернулась додому. Зараз лінія фронту наближається, і я розумію, що знову, можливо, доведеться їхати, бо будь-якої миті мого будинку може більше не стати.

Кожен день я намагаюсь триматися і робити все можливе для себе та близьких. Чекаю миру і сподіваюся на диво, вірячи, що колись війна закінчиться.