З початком війни в серці оселилися страх і тривога. Лунали вибухи, коївся справжній жах. Навкруги панував безлад, люди почали виїжджати, а я не знав, що робити і чого чекати. Війна - це жах, вона приносить смерть і страждання. Обстріли були частими, і я часто ховався в підвалі. Мене шокувало, що росіяни били по цивільним. Це просто неприпустимо – вбивати мирних людей.

Я виживав без звичних благ: без світла, води і газу. Магазини й аптеки закрилися, ліки та продукти знайти було дуже складно. Волонтери допомагали гуманітарною допомогою, і це давало надію. Я виїхав до Кривого Рогу. Зараз чекаю на мир, але повертатись мені нікуди. Рідного дому вже немає.