Я була вдома, коли почалась війна. Почула вибухи, бо жила поблизу Авдіївки. Мені було дуже страшно, хоча вже звикла до такого з 2014 року. Мої діти були в Авдіївці, я за них хвилювалась. 

Коли не стало води та світла, я використовувала те, що було у мене вдома. Потім  закрились магазини, продукти почали привозити волонтери. 

Мене поранило осколками під час одного з обстрілів. Я виїхала з села на власній автівці. Покидала речі в салон та поїхала. Лікувалась вже після евакуації. Зараз чекаю тільки миру. Хочу повернутись додому.