Гнатююк Вікторія, 8 клас, Комунальний заклад загальної середньої освіти "Луцький ліцей №26 Луцької міської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Наталія Якимівна Ковальчук

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24 лютого 2022 рік… У цю ніч наше життя розділилося на “до” та “після”.

“Братні сусіди” показали свої істинні наміри, а герої та справжні друзі стали на наш захист. 

“Війна – це найгірший злочин людства,”- говорили мені дорослі. Я ніколи не думала, що вона випаде на мою долю, на долю мого народу. Сьогодні життєві дороги багатьох людей скроплені кров’ю. Лунає тривога – серце болить. Це непередбачувана битва світла і темряви. У цій страшній, жорстокій війні кожен несе свій хрест.

Ми бачимо справжніх героїв. Сила оборони –  це ті, дякуючи кому ми можемо почуватися вільними. Ці наполегливі, мужні й надзвичайно сміливі люди роблять усе можливе, щоб зберегти Україну. Вони віддають життя, залишаючи сім’ї, відважно борючись плече до плеча. Наш обов’язок – допомагати їм і бути вдячними за все.

Я вважаю, що в ці страшні часи надзвичайно важлива допомога всіх. Кожен із нас виконує свою роботу.

По-перше, військові – герої, які  щодня дивляться в очі смерті та борються за нашу Україну. Нещодавно під час виконання бойового завдання загинув український актор Максим Неліпа. Він завжди був усміхненим та позитивним у шоу. 

Актор переніс важке поранення й три операції, але його все ж не врятували. Шкода, що такі молоді хлопці зі світлим майбутнім мають гинути за таких обставин.

По-друге, без медиків військові не змогли б одужати після поранення, хвороби, повноцінно жити через відсутність протезів. Наприклад, Армен Нікогосян – хірург, який за власним бажанням рятує життя в найгарячіших точках. Ще з часів Майдану займається волонтерством, а колись навіть організував хірургію в приміщенні вареничної, оперував на звичайних обідніх столах. Одним із найвідоміших його подвигів є порятунок життів ще в липні 2014-того року.

Він прорвався в саме серце бою на реанімобілі та, завантаживши в машину 24 десантники, відвіз їх до лікарні.

По-третє, варто відзначити волонтерів – людей, які добровільно жертвують своєю енергією, силами та часом, проводячи евакуації чи шукаючи домівки для тварин. Наприклад, Тетяна Потоцька-Євчук – волонтерка з Луцька, яка взялася за ту роботу, якої багато хто боявся... На своєму авто вона перевозить продукти та теплий одяг для військових. А коли повертається назад, завантажує в машину загиблих і відвозить додому.

Ось так машина, яка возила торти, почала перевозити тіла героїв, дякуючи яким ми зараз в безпеці.

Отже, сила допомоги важлива для України. Кожна гривня, кожна пара зв’язаних рукавичок, кожен куплений дрон, кожен малюнок для військового – усе це великий вклад у перемогу. Ми вистоїмо в ці непрості часи, якщо будемо єдині у всьому. Донати на ЗСУ, словесна підтримка, волонтерство та інша допомога вселяє в серця українців надію, якій не можна згасати за будь-яких обставин! Наша сила в єдності та стійкості! Ми проб’ємо шлях до нашої перемоги й доведемо всьому світу, що українці – це вільний народ!

Герої, які загинули за нашу свободу, назавжди залишаться  в серцях живих.

Щодня, рухаючись маленькими кроками до перемоги, ми здобудемо  волю, якої так жадаємо. Не здамося, не дамо стерти нашу історію! Слава Україні!