В перший день війни я була в Чорноморську, а мама і тітка – у Новій Каховці. О п’ятій ранку мама зателефонувала і сказала, що їх бомблять. О  десятій годині росіяни вже на ГЕС були.

Влітку 2022 року чоловік виїхав через Василівку, і зараз мама все ще там, в окупації, а ми - тут. 

Ми зараз працюємо. Дякую Фонду Ріната Ахметова за продукти, дуже це нам допомагає. Мені є де жити, роботу знайшла відразу. Тут люди з розумінням відносяться. У Чорноморську мій син одружився, онук народився. Приживаємося потихеньку, але додому хочеться. 

Майбутнє бачу гарним, щасливим, світлим.