Історії, які ви нам довірили
Ми з донькою йшли вулицею 26 травня 2014 року – і раптом літаки, вибухи… Я і моя сестра вирішили вивезти дітей на море. По-перше, оздоровимо їх, по-друге, «усе закінчиться за пару тижнів, не може бути, щоб у нашому Донецьку почалася війна».
Коли їхали назад у поїзді, зателефонувала мама і сказала: «Іро, вже бомблять Петрівку, влучання у 21-шу шахту. Не треба сюди їхати, рятуйте дітей!»
Ми вийшли в Запоріжжі ось так – у шортах, із купальниками, у кишенях на всіх 800 гривень – і почалося наше нове життя.
Тут живе мамина сестра, яка прийняла нас усіх у свою маленьку квартиру. Був момент, коли нас у двокімнатній квартирі жило 14 осіб, із них двоє немовлят.
Кожен мій ранок починався зі зведень влучань. І ось, на початку серпня я побачила, що касетними бомбами зруйновано частину школи моєї дочки…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
