Моя мама опинилась на лінії фронту. Жила в селі Ганнівка, працювала вчителем. Після окупації не погодилась працювати на росіян. У селі були постійні обстріли. Магазини та аптеки були закриті. 

Мамі довелось виїхати. Її це дуже шокувало. П’ять днів вона їхала до мене, стояла у чергах на спеці. Довелось винаймати машину з сусідами. 

Зараз мама живе зі мною в Запоріжжі, працює дистанційно. Місто постійно обстрілюють. Сподіваюсь, що я зможу залишитись вдома. Я працюю в школі. Психологічно важко переживати війну. Мене від стресу рятують прогулянки, турбота про рідних. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і Україна житиме краще, ніж раніше.