Я з Нікопольського району. Ми тут усі на місці. Чоловік, двоє дітей. Мама дуже погано переносить обстріли, вона до цих пір не може дійти до тями. Ми живемо в сільській місцевості - є свій город, ще й гуманітарку нам доставляють. Мене за час війни найбільше шокувала  загибель сина. 

Думаю, що війна повинна завершитися тільки нашою перемогою, а от коли - не знаю. Майбутнє уявляю спокійним, мирним, щоб усі залишилися живі.