Мені 84 роки. Мешкала я у Новій Каховці. Нормальне було життя до війни. Війна прийшла - залишилася без нічого: без житла, без одягу. Сиділи в підвалі під обстрілами, без світла, газу. Кидали по нас і ракети, і бомби - все летіло.

На рахунок гуманітарки ми не страждали. Не було тільки медикаментів: зачинилися аптеки, навіть медсестер не стало. Усі один одному допомагали. Ті люди, що залишилися, допомагали, чим могли.

У війну померла моя донька. Її потрібно було в лікарню відвезти, а все було зачинено. Онуків по всьому світу розкидало.

Я б хотіла повернутися додому і жити вдома. Щоб моя вся сім’я була поруч. І хочу померти на своїй землі.