Балабай Валерія, 10 клас, Комунальний заклад "Харківський ліцей № 142 Харківської міської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кизименко Оксана Миколаївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Подія, яка змінила все… Повномасштабне вторгнення росії в лютому 2022 року… Цей момент став викликом не лише для військових, але й для цивільних. Сила допомоги виявилася однією з найважливіших складових, яка об’єднала суспільство, спонукала до дій і дала надію. Тисячі людей згуртувалися, підтримували один одного та ЗСУ. 

Учні, учителі та батьки нашого ліцею допомагали жителям Херсонщини, трьом бригадам захисників…

Сила допомоги – це не лише про те, як ми допомагаємо іншим, але й про те, як ця допомога змінює нас самих. Давайте памʼятати, що кожен із нас має можливість стати джерелом підтримки, адже в єдності і взаєморозумінні знаходиться справжня сила. Памʼятаю перші дні війни, коли паніка та страх охопили багатьох людей. Але саме тоді я побачила, як згуртувалися люди, допомагали один одному. Волонтери працювали і вдень, і вночі, щоб зібрати та розподілити гуманітарну допомогу, ліки та їжу. Сусіди, з якими раніше лише віталися, стали опорою: ділилися продуктами, підтримували морально.

І коли бабуся з нашого під’їзду залишилася одна, я ходила в магазин за продуктами, в аптеку за ліками. Ця ситуація змусила мене по-новому подивитися на поняття єдності.

У цей складний час вирішила не залишатися осторонь: почала шукати шляхи та способи допомоги. Малювала та продавала картини на волонтерських ярмарках, щоб задонатити на потреби ЗСУ. Це стало новим етапом мого життя. Така діяльність підбадьорювала мене, адже кожна гривня, кожен жест підтримки – це боротьба за життя і майбутнє, це крок до Перемоги.  Протягом кількох днів разом із друзями організовували різні заходи: ярмарки, концерти, спортивні змагання. Була вражена, як багато людей, незважаючи на труднощі, готові були долучитися та зробити свій внесок.

Ця енергія єдності була неймовірною. Важливою частиною акції був не лише збір коштів, але й особиста комунікація з тими, кому ми допомагали. 

Допомога – це не завжди гучні благодійні акції. Це і кухонні розмови під вибухи, і коробка ліків або просто здатність вчасно сказати: «Я поруч». Саме такі моменти переконують: навіть у найскладніші часи людяність залишається нашою найсильнішою зброєю. Взаємодопомога стала для мене справжнім відкриттям: побачила, що українці можуть бути однією великою родиною, де кожен готовий підтримати. Цей досвід змінив моє бачення майбутнього. Впевнена, що наша країна відродиться та стане сильнішою, бо в нас є найголовніше – єдність і людяність. Особисто для мене це стало уроком, що навіть у найскладніші часи ми не втрачаємо здатності любити і допомагати.

Ці історії – не просто слова, це частина мого життя, моєї боротьби і моєї віри в краще майбутнє. Вони показують, що сила допомоги – це не лише про матеріальну підтримку, а про те, як ми разом творимо світло навіть у найтемніші часи.

Цей досвід змінив моє сприйняття людських цінностей, поглибив розуміння важливості єдності в складні часи. Сила допомоги продовжує жити в наших серцях, нагадуючи, що разом ми можемо подолати будь-які труднощі. У калейдоскопі наших днів виявляється найцінніше – доброта. Життя коротке… Кожен добрий вчинок важливий! Як писав харківський поет Юрій Стадниченко: «Не відкладайте добрих справ…» Разом до Перемоги!