Через війну я кожного дня почала боятись за життя своєї дитини та рідних! Повністю втратила роботу, до 24 лютого працювала візажистом та стилістом зачісок. Наразі ця професія не дуже актуальна.

Найбільш важким було, коли представники країни окупанта ходили з перевірками по будинках і ти не знав, що від них очікувати.

Перший місяць не було зовсім світла, магазини вони розбили і пограбували. Добре, що ми живемо в селі і у нас були запаси в підвалі. Слава Богу син не бачив обстріли, лише як з сусіднього городу окупанти запускали свої ракети.