Лазанюк Мирослава, учениця 9 класу Хажинського ліцею Семенівської сільської ради Житомирської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Панасюк Таміла Вікторівна
Моя Україна майбутнього
На сьогодні Батьківщина для мене значить дуже багато. Це слово асоціюється у багатьох з можливостями, які забирає війна. Мир – це коли в тебе немає страху за життя своїх рідних. Без нього ти не можеш поїхати в будь-яку область без блокпостів. А в мирний час тобі не треба хвилюватися за переїзд в інше місто. Адже кожен з нас хоче жити спокійно, жити в своїй країні під безхмарним мирним небом. Шлях до вільної країни завжди дається нелегко. У минулі часи наш народ боровся за свою рідну Батьківщину, щоб звільнити її від ворогів.
І зараз відбувається у нас, на жаль, боротьба за нашу неньку-Україну, за свою рідну землю, за кожний сантиметр кожної території, за нашу Батьківщину. Адже країна, в якій є мирне життя, – це щаслива країна!
У важкі часи, коли в країні війна, відбуваються постійні протистояння, боротьба, втрати, жорстокість, руйнування і байдужість. Саме в такий час життя дуже цінується. Кожна мить, кожна хвилина, кожна секунда проведена з своїми близькими, своїми рідними, дуже цінна, бо ти не знаєш, що може статися потім. Люди в такі миті знаходяться в постійному страху.
Мирне життя – це головний чинник усього. Людині потрібен мир, і тільки тоді вона зможе дихати вільно. На мою думку, щоб уникнути війн, ци страждань, втрат, бід, потрібно навчитися сідати за стіл перемовин. На жаль, воєнний стан впливає на дуже багато різних сфер життя. Тому мир дуже важливий!
Моя країна майбутнього повинна бути, перш за все, вільною. Рідна Україна зараз переживає не найкращі часи. Але я як справжня патріотка знаю, що наш народ здолає всі негаразди. Звичайно ж, Україна й сьогодні – велика держава. Про це можна розповідати вічно. Так само постійно можна міркувати і про майбутнє нашої країни.
Насамперед мені хотілося б, щоб наші люди поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю. І взагалі, я впевнена, що майбутнє України більш за все залежить від нас самих.
Бо якщо ми будемо байдуже ставитися до всього, що відбувається навколо нас, то тоді ми ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. На мій погляд, зараз дуже важливо зберегти українську природу, попри складний час у нашій країні. Україна також не повинна втратити свою культуру, традиції, мову, треба зберегти історичні пам’ятки.
Адже як цікаво доторкнутися до історії рідної землі, вшанувати предків, завдяки яким ми живемо, бо вони подарували Україні волю!
В майбутньому наша країна процвітатиме. Люди зможуть дозволити собі гарний відпочинок, вправно працюватимуть, досягатимуть цілей, приносячи користь своїй державі. А діти нарешті відчують мирну школу, ідучи вранці на уроки, вони знатимуть, що більше немає повітряних тривог. Наша Україна обов’язково розквітне. Ніколи ми не будемо байдужими! Українська держава підніметься з руїн, будуючи гарне, мирне, спокійне майбутнє!