«Людям прямо в машину влучив снаряд»

Умови в підвалах, де мирні жителі ховалися від обстрілу, призводили до загострення хвороб. А нагорі було ще страшніше – під обстріл міг потрапити будь-хто.

Це було в 2014 році, влітку, коли почали бомбити Первомайськ. Новотошківку восени почали бомбити, Оріхове трохи раніше. Я як раз була в Оріховому, коли почали бомбити. Я сиділа в кухні, і повилітали всі шибки разом із рамами. Мене відкинуло в бік, я під бомбардування потрапила. А потім уже приїхала в Новотошківку.

З 2014 року до 2019-го була затримка з водою та з їжею. А в 2016 році так взагалі ми сиділи пів року без світла. Води теж дуже довго не було. Але з водою ми якось вирішували – до криниці ходили.

Сиділи ми і в підвалі. У мене є ревматичне захворювання – і пішло загострення, потрапила в лікарню в Сєвєродонецьку через це. А після неї півтора року дуже погано ходила.

У мене є брат рідний. Ось як почалося тут, коли завалився будинок під час сильного бомбардування в 2015 році, ми на свій страх і ризик сіли в машину брата і виїхали. Після нас ще машина поїхала, а десь години через дві зі сусіднього селища людям прямо в машину влучив снаряд.

Ми їхали в машині, і нам було дуже страшно. Тому що ми їхали дорогою, а дорогу всю видно і з цього, і з того боку, адже вона на височині. І проглядалася, і прострілювалася з обох боків.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/