Близько п’яти місяців в Оріхові немає води і світла. Місто майже розгромлене. Олександр Миколайович сподівається повернутись після перемоги додому і відбудовувати рідний Оріхів.
Мені 65 років, у мене є дружина, дві доньки, я пенсіонер.
24 лютого ми були вдома. Ми жили в Оріхові. Зателефонувала сестра з Херсонської області сказала, що їх обстрілюють, і летять ракети на Україну. Через п’ять днів почали обстрілювати і місто Оріхів.
Перестали працювати магазини, тільки ринок працював. Важко було від невизначеності. Ми не розуміли, що буде далі, до чого готуватись.
Одного разу я потрапив під мінний обстріл. Я встиг заховатися.
З харчами проблем не було, а світло і воду періодично відключали. Але на даний момент в нашому місті вже місяців п’ять поспіль взагалі немає води і світла.
Після того, як я потрапив під мінний обстріл, ми на другий день вже виїхали в місто Запоріжжя.
Психологічних труднощів особливих не було, якось ми це все переживаємо спокійно поки що. Важко було, коли Запоріжжя почали бомбити ракетами, а так взагалі все нормально.
Хочеться, щоб скоріш війна скінчилась. Але, думаю, що це буде не зараз, а десь до літа. Хочеться повернутися в своє рідне місто, і почати життя з нуля. Тому що відбудовувати там потрібно все. Сподіваємось, держава нам допоможе. Тому що людям практично немає куди повертатися.