Про війну я дізналась від колег. Була шокована, що почались обстріли. Важко було психологічно все це витримувати. Люди тікали з міста, магазини та аптеки зачинялись.

Знайти в місті медикаменти було складно. Я хотіла замовити, але пошта також не працювала. 

Я нікуди не виїжджала. Не знаю, що буде завтра. Поки що працюю дистанційно. Обстріли в місті бувають часто. Прилітає по будинках постійно. Я хвилююсь за маму, до якої періодично їжджу. Сподіваюсь, війна скоро закінчиться. Вірю в те, що настане мир в Україні. Хочу, щоб повернулась молодь та будувала власні родини.