Важко залишитись без нічого та починати все з початку! Без дому, без одягу, без фотографій, без улюблених дрібничок… Починати життя по-новому!  Важко сидіти під обстрілами у мороз в підвалі вночі та без світла, важко, коли всім страшно. А на ранок дізнатись, що після обстрілу більше не буде ані газу, ані світла, ані води.

Шокуючою була страшна подія, коли люди, що стояли в черзі за водою, потрапили під обстріл та загинули, і люди, які стояли в черзі за гуманітарною допомогою, загинули від прильоту.

Їжу привозили хлопці з Нацполіції та волонтери міста, вода та газ зникли після чергового обстрілу та більше не з'явились. Воду злили з труб опалення, готували у дворі на вогнищі. Жодна з аптек не працювала - медикаментів не було.        

З дому ми взяли залізну миску та ложки. З них їли у підвалі. На новому місці - це нагадує нам наш дім.       

У нашому місті не було звуків сирени перед обстрілами. Коли чули обстріли, ми хутко бігли з 7-го поверху до підвалу. Був приліт в сусідні будинки - розбило цілі поверхи. Діти були свідками.