Надія – мешканка села Мархалівка, що на Київщині. Про початок вторгнення дізналася з чату колишніх однокласників. Звуки бомбардування Васильківа не лишили жодних сумнівів. Спочатку ховалися у погребі, але побачивши руйнівні наслідки прильоту неподалік, зрозуміли – треба виїжджати. Надію с дітьми й родичками прихистила Рівненщина. Майже незнайомі люди поселили у будинку і допомогли облаштуватися. Вони прожили там три місяці та дуже раділи поверненню додому.