Війна на Херсонщині почалася з окупації міста. Майже 9 місяців ми прожили в окупації, не було можливості виїхати, місто закрили на виїзд, були заміновані дороги, мости.
Для мешканців Херсонщини ніякого безпечного, “зеленого“, евакуаційного коридору не було. Кожен на свій страх і риск виїжджав власним авто. Люди колонами потрапляли під обстріли, тижнями чекали в черзі на виїзд через Василівку Запорізької області. Одного ранку всю колону розстріляли.
На сьогоднішній день місто Херсон і правобережна частина деокуповані території.

Для нас найбільше важким і шокуючим було те, що ми кожен день бачили військову армію рф, вражеську воєнну техніку. Відчували страх, жахіття, тремтіння. Вони ходили по домівках, людей викрадали, катували. Кожен день люди зникали в невідомому напрямку. Примусово змушували виїжджати на територію рф.

Продовольча проблема була, магазини не працювали. Була нестача води, їжі, медикаментів.