Війна лишила нас рідного міста, роботи, навчання. Все наше колишнє життя зруйноване і втрачене. Ми довго були під окупацією. Після обстрілу моя дев’ятирічна донька бачила загиблими людей, які перебували разом з нами у шкільному підвалі. Коли ми виїжджали з Маріуполя, дорогою теж бачили багато загиблих людей.

Зараз ми живемо в Івано-Франківську. Тут не чути обстрілів, але донька тремтить, як тільки чує сигнал повітряної тривоги. Вона досі спить з іграшкою, з якою перебувала у підвалі в Маріуполі.