"Початок війни - це був самий страшний день. Я, мабуть, його ніколи не забуду. Вранці 24 лютого я прокидаюся від того, що в нас балкон відкрився від вибуху, - розповідає жителька Каховки Маргарита. – Я відразу побігла на роботу, тому що я працювала медсестрою і я розуміла, що потрібно підготувати все необхідне - понабирати води, заготовити медикаменти. Коли я прийшла з роботи, то дуже великі бої вже йшли під Новою Каховкою.

Ми думали що, зараз, там три дні, тиждень, місяць і все це закінчиться. Ми сподівались на це і ми нікуди не збиралися виїжджати. Ми сиділи в підвалі у друзів цілий тиждень. Разом переживали ці моменти. Всі магазини були закриті, ніде не було хліба.

У перший тиждень мене викликали вночі, коли привезли сім чоловік поранених. Людей просто розстрілювали. Жінка їхала забрати сина із Херсону - їх просто розстріляли з російського літака".