Історію подано мовою оригіналу

Перший день війни - це був жах. Я проживала в Маріуполі, у Кальміуському районі. Світла в нас не стало через два дні, а потім зникли вода і газ. У нас нічого не було, тільки невеликі запаси їжі. Я жила зі свекрухою, їй тоді було 93 роки. Їсти було нічого. Шокували обстріли. Літаки кожні 15 хвилин скидали бомби на комбінат Ілліча.

Я не могла виїхати звідти. У мене ж була свекруха там. Я не могла її кинути. Коли поховала, тоді й виїхала. І тітку поховала на городі. А тоді її відкопали і перепоховали. 

Грошей не було - я здавала метал. Виїхала з Маріуполя тільки 3 вересня 2023 року.

Бачу своє майбутнє в Україні. Я вірю, що ми все відвоюємо, і буде наша перемога. Ми відбудуємо Маріуполь і всі повернемося туди.