Тарасюк Анна, 7 клас, Зарічанська гімназія

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Мене звати Аня. Мені 14 років. Я не говорю словами, але моє серце вміє розповідати. Історія, яку я хочу поділитися, - не про слабкість, а про силу. Про силу любові, підтримки й людяності.

Усе змінилося після моєї десятої операції. Це було найстрашніше випробування у моєму житті.

Лікарі мовчали, а мама не спала, не їла, тільки молилася й тримала мене за руку. Я відчувала її страх, але ще сильніше - її любов. Вона була незламною. Одного дня, коли біль здавався нестерпним, до нашої палати зайшла незнайома жінка. Вона принесла мамі каву, а мені - м’ячик, загорнутий у вузлик.

Її слова були простими, але незабутніми: «Я знаю. Я теж пройшла це. Тримайтесь. Ви не самі». Вона не була волонтеркою чи лікаркою - вона просто була людиною, яка пройшла свою боротьбу і прийшла поділитися надією.

Ця мить змінила все. Я зрозуміла, що сила - не тільки в ліках. Вона - в людях, які простягають руку. У доброті, що передається далі. У співчутті, яке лікує душу. Тоді мама вперше за довгий час посміхнулася. А я - повірила, що ми впораємося. Справжня допомога - це любов. І вона сильніша за страх, біль і втому. Вона здатна змінити світ.