У цьому щирому та болючому інтерв’ю Валентина Рибалка розповідає про своє життя до війни, втрату дому внаслідок обстрілів та вимушене переселення до Дніпра.  Активні бойові дії застали жінку в рідному селі на Донбасі. Коли лінія фронту підійшла впритул — російські фосфорні боєприпаси перетворили оселю на попіл.

Попри все, Валентина сумує за рідним краєм і зізнається: якби там не стріляли — повернулася б, навіть на згарище. Її слова — це голос сотень тисяч українців, які втратили дім, але не втратили зв’язок із землею, де виросли.