24 лютого вранці я був дома, готував сніданок, збирався на роботу.

Займався пошуком житла для евакуації з рідного Бахмуту. Потрапив під обстріл.

Батько-пенсіонер не витримав стресу від втрати усього майна та переїзду у інше місце, сильно захворів і помер.

Вразила небайдужість зовсім не знайомих людей. Зараз роботи немає. Все життя працював на різних підприємствах у енергетичний сфері. Професію змінювати не збираюсь. Зараз хворію.

На згадку про рідну домівку залишились ключі від квартири та гаража, яких вже не існує… Вони повністю зруйновані…