Історії, які ви нам довірили
Мені 42 роки. Ми з чоловіком і дитиною мешкаємо у Тростянці. Коли почалася війна, кружляли літаки, розбомбили десять будинків. Під час авіаобстрілів я сиділа у спальні. Я інвалід першої групи, тому не могла спускатися в підвал. Бомбардування були в основному вночі.
У мене було бажання виїхати у безпечніше місце, проте чоловік не захотів, тому і я залишилася.
У Тростянці вже спокійніше. Працюємо. Ходжу в гості до мами, а вона – до мене. Мамі 63 роки.
Хочу, щоб війни не було.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Тростянець
Місце подій:
Тростянець
Дата інтерв'ю:
09.01.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
