Мишута Анастасія, учениця 10 класу Андрушківського ліцею імені А.Н. Вітрука

Вчитель, що надихнув на написання есе - Марун Світлана Михайлівна

Моя Україна майбутнього

Україна, українці, український народ – з 24 лютого 2022 року для всього світу ці слова стали синонімами незламності та міцного духу, стійкості та незалежності. Про Україну дізнались у всьому світі завдяки нашим людям, українці, які стали на захист своєї держави від країни-агресора. Ми показали всьому світу, що не станемо на коліна перед окупантами, які прийшли в наш дім. Зараз Україна знаходиться на перетині доріг, і якою далі буде наша країна залежить тільки від нас.

Ми повинні бути сильними не тільки заради своїх нащадків, а в пам'ять за полеглих за нашу свободу. Ми народ, який ставлять в приклад інші люди світу, народ, яким захоплюються, якого поважають. Наша місія – не втратити обличчя.

Надалі бути не тільки мужнім, сильним народом. А ще й найдобрішим, найдоброзичливішим, найпрекраснішим народом. Це залежить від кожного з нас. Мир – це не тільки визволити нашу землю від ворогів. Мир – це не значить «жити дружно». В кожного з нас війна залишає рану в серці. Ми всі пережили втрати. Не тільки матеріальні, але й втрати близьких, знайомих нам людей.

Кожного дня відчуваєш, як болить серце, коли дізнаєшся про загибелі, біль, яку спричиняє ця клята війна. Особливо для мене, на даний час, мир – це, по-перше, щоб всі, хто чекає свого тата, сина, брата, нареченого з війни, дочекалися.

По-друге, щоб всі, хто живе якимись ілюзіями про «дружній народ» усвідомили, що вони накоїли. І щоб наша біль була відчута їм. Мир – це те, про що мріє кожен українець. Це те, що здобувають наші захисники. Мир – це вільна незламна Україна.

Як я бачу Україну в майбутньому? Мабуть, кожен про це задумувався. Тому, що живемо в такий час, що хочеться змін, великих змін.

Наша країна – особлива. Люди добрі, чуйні, працьовиті. Ми ніколи не думали про те, щоб щось вкрасти чи відібрати в інших. Ми все робимо своїми руками, думаємо своєю головою. І наша країна в майбутньому буде така ж чарівна, така ж прекрасна, як і в мирний час. Тому, що створюємо її ми! Найкращі українці! Коли наша Україна переможе, найперше, що я зроблю, пригадаю всіх людей, які здобули цю перемогу, якою ціною вони це зробили.

Помолюсь та подякую. Без них, наших захисників, ця перемога б не відбулася. А ще, я вийду на вулицю, вдихну свіжого вільного повітря, відчую свободу від ворогів, і буду разом з іншими відбудовувати нашу країну.

Все залежить від нас! Ми – молоде покоління, яке повинно показати всьому світу, що ми – величний та мужній народ. Щоб з нас брали приклад інші країни. Щоб їздили відпочивати на наше Чорне море. Щоб підкорювали наші Карпатські гори. Я зроблю все для того, щоб наші діти з гордістю говорили: «Я – українець».

Після повномасштабного вторгнення до нашої країни ми всі змінилися. Наша країна змінилася. Змінилося ставлення до людей . Ми навіть не очікували такої підтримки від деяких країн, як і не очікували, що нам в спину кинуть ніж ті, кого ми вважали «братами».

Українці – мужній народ, добрий народ. Ми не хочемо ніяких війн, крові та смертей. Свою країну ми готові захищати до останнього. І не заради когось чи чогось, а заради себе, своїх дітей. Ми готові виборювати свою державу, тому що ми – українці! Слава Україні!