Зінаїда зустріла повномасштабне вторгнення на роботі. Вона повернулася додому 15 квітня, коли ситуація дозволила. Дорога була непростою - зруйновані мости, блокпости, спустошені села. Її село змінилося - з 32 хат частину стерли з лиця землі. Там, де були сусідські будинки, залишилися лише згарища. Та випробування не закінчилися. Восени мобілізували її сина. Тепер вона чекає на його дзвінки, на короткі повідомлення, які стали для неї єдиним доказом, що він живий.